Клінічний випадок: Кардіогенна тампонада та успішний перикардіоцентез у кота з ГКМП
Артем Алєксєєв
Опис реального клінічного випадку екстреного порятунку кота з тампонадою серця на тлі гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП) та супутньої гіфеми. Протокол діагностики та лікування.
У ветеринарній кардіології швидкість прийняття рішень часто визначає життя пацієнта. У цій статті ми ділимося описом успішного порятунку кота з критичним станом — кардіогенною тампонадою серця та гіпертрофічною кардіоміопатією (ГКМП).
1. Анамнез та первинний огляд
До клініки Zoodiac надійшов кіт вагою 3.1 кг (перебував у критичному стані).
Клінічні симптоми:
- Гостра задишка (диспное) та виражене тахіпное.
- Млявість, блідість слизових оболонок.
- Гіфема (скупчення крові в передній камері ока).
2. Діагностика (ЕХО серця / УЗД)
Для виявлення причини задишки було негайно проведено ультразвукове дослідження серця (ехокардіографію).
Результати ЕХО серця:
- Виявлено велику кількість вільної рідини в навколосерцевій сумці (перикардіальний випіт), яка механічно стискала серце, заважаючи його розслабленню та наповненню кров’ю — класична тампонада серця.
- Виражене потовщення міжшлуночкової перегородки та стінки лівого шлуночка.
Виміряні ЕХО-показники:
- LVIDd (кінцево-діагностичний розмір ЛШ): 11.7 мм (↓ Зменшено через компресію рідиною)
- LVIDs (кінцево-систолічний розмір ЛШ): 7.3 мм
- ЛП / ЛА (відношення лівого передсердя до аорти): 2.3 (↑ Значно розширено, норма до 1.5. Вказує на критичний застій крові та високий ризик тромбоемболії)
- МЖПД (товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу): 14.82 мм (↑ Сильна гіпертрофія)
- MЖПС (товщина міжшлуночкової перегородки в систолу): 16.6 мм
- СЛЖ (стінка лівого шлуночка в діастолу): 8.5 мм (↑ Потовщена)
- АО (аорта): 9.4 мм
- ЛА (легенева артерія): 6.8 мм
Діагноз: Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) котів у стадії декомпенсації, перикардіальний випіт, тампонада серця. Гіфема ока.
3. Екстрене втручання: Перикардіоцентез
Оскільки тампонада загрожувала зупинкою серця, було прийнято рішення про негайне проведення перикардіоцентезу — проколу навколосерцевої сумки для евакуації рідини.
Процедура проводилася під контролем УЗД (у реальному часі). За допомогою голки з перикарду було відкачано рідину, що моментально знизило тиск на міокард. Серце змогло повноцінно розширюватися, артеріальний тиск та оксигенація (SpO2) відразу стабілізувалися.
4. Подальша стабілізація та терапія
Після усунення загрози для життя пацієнт був поміщений у відділення інтенсивної терапії під постійний моніторинг частоти серцевих скорочень (ЧСС), дихання та артеріального тиску.
Призначене лікування:
- Контроль тиску та терапія ГКМП: Медикаментозна підтримка для профілактики подальшого накопичення випоту та стабілізації стінок шлуночків.
- Лікування ока (Гіфема): Для зменшення болю від циліарного спазму та профілактики утворення спайок (задніх синехій) призначено очні краплі Атропін 1% (по 1 краплі кожні 12 годин).
Висновки
Цей кейс доводить: наявність УЗД-обладнання прямо в кабінеті прийому та навички швидкої кардіореанімації рятують життя тварин у найкритичніших ситуаціях.
Якщо у вашого улюбленця з’явилася задишка, блідість язика або дихання з відкритим ротом — не зволікайте, це привід для негайного візиту до кардіолога.